СУЧАСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Одним із пріоритетних напрямів реформування освіти, визначених Державною національною програмою «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», є необхідність «досягнення якісно нового рівня у вивченні іноземних мов». На відміну від інших предметів іноземна мова – ціла галузь знань, оскільки розкриває перед людиною скарбницю іншомовної культури, нові стилі життя.  Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалого володіння іноземними мовами.

Актуальність досвіду полягає в тому, що змінюється сама філософі освіти та її акценти. Прагнення України вступити до Євросоюзу, входження нашої країни до Ради Європи у 1996 році стали поштовхом до зміни пріоритетів сучасної освіти: перетворення учня з носія академічних знань у людину активну, компетентну, соціально пристосовану, налаштовану не лише на спілкування щодо обміну інформацією, а й соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань. Згідно з рекомендаціями Ради Європи, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)» та навчальних програм з іноземних мов необхідно виховувати творчу, інтелектуально розвинену, толерантну особистість, підготовлену та пристосовану до умов гуманізації і демократизації суспільства.

У сучасному світі знання іноземних мов є безперечною умовою кар’єрно

го успіху та цікавого й повноцінного життя. Приємно усвідомлювати, що кількість підлітків, які бажають отримати гарні знання іноземної мови, щорічно зростає. І перші важливі кроки на шляху до цієї мети діти роблять саме в школі. Тут їх навчають спочатку складати літери в слова, слова в словосполучення і речення, дають мовленнєві зразки. Тут діти роблять свої перші спроби в спілкуванні зі своїми однолітками, учаться висловлювати свої емоції, почуття, своє ставлення до щоденних подій. Для сучасної особистості оволодіти мовою - значить, у першу чергу, оволодіти навичками говоріння. Під навичками говоріння маються на увазі навички озвучування висловлювань, навички оперування лексичними одиницями та навички граматичного оформлення речень.

Елементарне заучування і відтворення традиційних діалогів і усних творів не задовольняє вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)». Вирій сучасного життя  передбачає зміни в освітньому процесі, появу нових методів і прийомів у навчанні поряд із традиційними. Традиційна школа, орієнтована на знання, уміння й навички, не встигає за темпами їх нарощування. Виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу можливе лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних (інноваційних) педагогічних технологій.

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне і послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [10, с.22].

Особливістю сучасної освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.

Інноваційні форми роботи мають свої особливості та переваги над традиційними. Вони спрямовані в першу чергу на розвиток особистості, а не лише на формування знань, умінь та навичок. Стилю взаємодії властива демократичність, діалогічність, відкритість та рефлективність. Саме ці риси є характерними для розвитку діалогічного і монологічного мовлення.

Вважаю, що найбільш ефективними серед різноманіття 

інноваційних технологій для формування навичок вільного говоріння є інтерактивні технології. Інтерактивне навчання – це особлива форма організації пізнавальної діяльності, яка полягає у забезпеченні постійної активної взаємодії і ґрунтується на діалозі, моделюванні ситуації вибору, вільному обміну думками. Це співнавчання, взаємонавчання, в якому і учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання лише з тією відмінністю, що педагог стає справжнім лідером дитячого колективу, організатором процесу навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. В інтерактивних методах процес навчання поєднується із процесом спілкування.

Це і зумовило вибір моєї методичної проблеми «Формування навичок говоріння в учнів школи І, ІІ, ІІІ ступенів на уроках англійської мови засобами інтерактивного навчання»,

Основна ідея досвіду: розвиток комунікативної компетенції учнів (а саме діалогічного і монологічного мовлення) на уроках англійської мови, занурення дітей у різноманітні ситуації, близькі до життєвих реалій; спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; перетворення репродуктивного навчання на цікавий життєвий процес активного діалогу учителя з учнем, учня з іншим учнем, учня з учителем та реагування на свого співрозмовника.

Головна мета досвіду: навчити учнів коректно використовувати граматичні, лексичні структури англійської мови в комунікативнозорієнтованих ситуаціях, активізувати навички усного мовлення для автентичного спілкування з носіями мови, виховувати компетентну особистість, гідного громадянина демократичного суспільства.

Запровадження інтерактивних технологій на всіх етапах навчання (у початковій, середній, старшій школі) дозволяє підвищити рівень сформованості основних видів комунікативної компетенції як складової життєвих компетентностей школяра: мовленнєвої, мовної і соціокультурної компетенцій.

На своїх уроках використовую різні інтерактивні технології залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

інтерактивні технології колективно-групового навчання – технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою:  робота в парах,  карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

технології ситуативного моделювання – побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

технології опрацювання дискусійних питань – широке публічне обговорення якогось суперечливого питання. (За класифікацією українських дослідників О. Пометун та Л. Пироженко [11, с.32])

На мою думку, не можна віддати перевагу якійсь одній групі інтерактивних технологій у певному класі. Усі вони, трансформуючись, можуть бути застосовані на різних етапах уроку і в різних класах. Інтерактивні технології застосовую на різних етапах вивчення тем: на початку уроку, після викладення нового матеріалу, замість опитування, під час повторення або узагальнення вивченого матеріалу.

Особливо ретельно проду­мую початковий етап уроку, де біль­ше уваги приділяю монологічному та діалогічному мовленню. Позитивний ефект при підготовці до монологічного мовлення дає навчальна ситуація. Свої уроки  часто розпочинаю з розмови про вчорашній день, майбутні канікули, новини в школі, світі. Це спілкування допомагає створити доброзичливу атмосферу на уроці. Звертаю увагу на різноманітні форми спілкування, створення сприятливого психологічного клімату в групі, зняття психологічних бар’єрів під час засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвого спілкування. Це дає можливість  залучати всіх учнів до навчальної діяльності.

 Готуючись до уроку, добираю такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб заохотити їх до висловлення своїх думок з опорою на власний досвід. Продумую етапи уроку та шляхи переходу від одного до іншо­го. Вважаю, що від того, наскільки яскраво розпочнеться урок, наскільки невимушено вве­ду учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх кому­нікативної діяльності учнів на уро­ці. Наприклад, у другому класі при вивченні нових лексичних одиниць ми  разом з учнями мандруємо від станції до станції на «Веселому потязі», у третьому класі, подорожуючи машиною часу, потрапляємо на різні планети, уживаючи речення в майбутньому неозначеному часі.

На уроках у початковій школі під час навчання говорінню віддаю перевагу індивідуальній, парній та груповій формам роботи, ознайомлюю учнів з нескладними інтерактивними вправами, їх особливостями й правилами проведення. Використовую роботу в парах, трійках, методи «Мікрофон», «Незакінченні речення». На початку уроку для уведення в іншомовну атмосферу і створення елементу зацікавленості пропоную учням скоромовки, «Криголами», «Розігріви», «Мозковий штурм», імітаційні та буквені ігри.

Ігри дозволяють створити атмосферу захопленості та знімають утому з дітей. До будь-якого різновиду діяльності на уроці англійської мови вводжу елементи гри, після чого навіть нецікаве заняття стає незвичайним і викликає інтерес в учнів. Навчальна гра задовольняє найбільш актуальні для дитини потреби в спілкуванні, емоціях, русі. Ігри мотивують мовленнєву діяльність учнів, допомагають не втратити мотивацію на уроці. За рахунок багаторазового ігрового сприйняття та відтворення навчального матеріалу забезпечується стійке запам’ятовування лексичних одиниць та граматичних структур (Додаток 1). Гра «Упіймай м’яч» у 3-му класі дозволяє відпрацювати граматичні структури. Наприклад, один учень називає дієслово у формі інфінітива, інший має назвати форму минулого часу цього дієслова. Ускладнюючи завдання, пропоную учню назвати речення в теперішньому неозначеному часі й кинути м’яч іншому учню, який повинен назвати це речення в минулому неозначеному часі.